Самотня художниця Камілла, яка живе в холодній мансарді, заробляє на життя прибиранням офісів. Її існування — замкнуте коло: нічні малюнки, консерви з горошком і відсутність соціальних зв’язків. Все змінюється, коли вона випадково знайомиться з Філібером, сором’язливим аристократом, що страждає від заїкання, та його другом Франком — кухарем-рудокопом, який годує родину, але не може нагодувати власні амбіції. Незграбний тріо доповнює Полетт, літня бабуся Філібера, яку родина збирається відправити в будинок пристарілих. Камілла, не маючи грошей на опалення, погоджується переїхати до великого квартири Філібера. Так починається їхнє співжиття — хаотичне, з безліччю непорозумінь, але наповнене теплом спільних вечерь, сміху та дрібних відкриттів. Франк, звиклий до грубості, навчається ніжності, Філібер долає страхи через підтримку друзів, а Камілла поступово відкриває світ поза межами своїх креслень. Фільм не ідеалізує персонажів: їхні вчинки часто егоїстичні, помилки — болючі. Проте саме через недовершеність герої наближаються одне до одного. Наприклад, Франк і Камілла, закохуючись, постійно ризикують зруйнувати щойно знайдену близькість, а Філібер, намагаючись втекти від самотності, натикається на власні страхи. Історія — про те, як зібрані докупи «випадкові» люди стають сім’єю.
